У дитини 5-го року життя відмічаються значні успіхи в розумовому і мовленнєвому розвитку. Дитина починає виділяти і називати най­більш суттєві ознаки і якості предметів, встановлювати простіші зв'язки і точно відтворювати їх у мові.

  Їх мовлення стає більш різноманітним, точнішим і багатшим по змі­сту. Діти звертають більше уваги на мову дорослих, стараються її наслідувати. Збільшення активного словника від 2500 до 3000 слів,   створює дитині можливість повніше будувати свої вислови, точніше висловлювати свої думки. В мові дітей цього віку все час­тіше з'являються прикметники, якими вони користуються для виз­начення ознак і якостей предметів. Свої висловлювання діти буду­ють з 2- 3 і більше простих поширених речень.

  Діти 5-го року життя починають оволодівати монологічним мовле­нням. В їх мові вперше з'являються речення з  однорідними обстави­нами. Вони засвоюють і вірно узгоджують прикметники з іменника­ми.   У дітей різко збільшується інтерес до звукового оформлення слів. Прислухаючись до слів, які вимовляє дорослий, дитина нама­гається встановити схожість у їх звучанні. Відповідно, значно покра­щується їх звуковимова. Повністю щезає пом'якшення приголосних і рідше бувають випадки пропусків звуків, складів.

  Більшість дітей до 5-ти років засвоюють і вірно вимовляють .свис­тячі ( С, З, Ц, ДЗ), шиплячі (Ш, Ж, Ч, Щ, ДЖ), сонорні (Л, ЛЬ, Р, РЬ) звуки. Правильно вимовляють багатоскладові слова, точно зберігаючи в них складову структуру. Частіше вірно вживають в словах наголос, дотримуючись літературної норми вимови слів. На 5-му році життя дитина спроможна визначити на слух наявність того чи іншого зву­ку в слові, підібрати слова на заданий звук.

  Достатньо розвинений мовний слух дитини дає їй змогу розрізня­ти в мові дорослих підвищення і зниження сили голосу, підмічати прискорення і уповільнення темпу мовлення, вловлювати різномані­тні інтонаційні засоби виразності мовлення.

  Отже, до 5-років у дітей закінчується процес оволодіння звуко­вою стороною мовлення. Мова в цілому стає чистішою і виразні­шою. Підвищується   мовна активність і діти все частіше задають питання.

  Шановні батьки! Слідкуйте, чи правильно і вчасно розвивається звукова сторона мовлення у вашої дитини!

Словник.
Скільки слів повинна знати ваша дитина?

  Яку кількість слів може засвоїти людина? Чи є якісь межі, кількіс­ні показники для кожного вікового етапу життя людини? Такі ме­жі існують.

  Словник кожної людини поділяється на  пасивний і активний. Ак­тивний словник охоплює слова, які людина не тільки розуміє, а й повсякденно користується ними. Кількість слів в активному словни­ку людини визначає багатство і культуру її мови. Пасивний словник - це слова, які людина розуміє, але не завжди вживає. Пасивний словник завжди більший за активний. 

   Активний словник малюка постійно збільшується, він становить:

• до 1 року 6 місяців - 10-15 слів;
• у кінці 2 року - 300 слів;
• у кінці 3 року - 1000 слів;
• в 4 роки - 2 500 слів;
• в 5 років - 3 500 слів;
• в 6 років - 4 000 слів;
• в 7 років - 4 500 слів.

  У дорослої людини словник нараховує 6- 8 тисяч слів.

  Якісний склад словника у дітей різного віку неоднаковий. З усіх частин мови в активному словнику дитини переважають іменники - 50%,   дієслова - 30%. Інші частини мови дитина вживає рідко. Дити­на у 5 років надзвичайно допитлива, балакуча. Це сприяє швидкому збагаченню її активного словника: швидко засвоюються прикметни­ки, числівники та інші частини мови. Проте і в середньому дошкіль­ному віці   є свої труднощі у засвоєнні слів. Діти мало вживають прислівників, багатоскладових слів, слів на означення абстрактних понять, узагальнюючих назв предметів, слів ввічливості.

  Активний словник дитини старшого дошкільного віку наближає­ться  до словника дорослої людини. Дитина вільно користується всі­ма частинами мови, правильно називає предмети, явища; їх ознаки та властивості. Але і в мові старших дошкільнят ще багато неточно вживаних слів.             
                              
  Тому батьки повинні постійно поповнювати словник дитини но­вими словами, постійно уточнювати, пояснювати значення слів, акти­візувати пасивний словник, добиватися заміни діалектизмів словами літературної мови, збагачувати дитячу мову образними народними виразами.
 

До уваги батьків, діти яких відвідують заняття з логопедом!
Пам 'ятайте!

1. Дитина має бути готовою до роботи, тому що її свідоме бажання виправити звуки має велике значення.

2. При виправленні певного звуку не звертайте увагу на інші спотворені звуки.

3. Матеріал має відпрацьовуватися послідовно, а не вибірково. Пропуски окремих етапів роботи впливають на якість виправлення вад мовлення.

4. Перехід від одного етапу до наступного відбувається тільки при засвоєнні попереднього матеріалу.

5. Кожний виправлений звук необхідно відразу вводити в розмовно-побутове мовлення.

6. Дитина повинна займатися щоденно по 15-20 хвилин, при можливості 2 рази на день, виконувати завдання перед дзеркалом, працювати як над новим, так і попереднім завданням.

7. Активно допомагайте дитині і вимагайте від неї виконання завдань.

Поради батькам.

1.  Розмовляйте з малюком кожної вільної хвилини.

2.  Спонукайте його до звуконаслідування, промовляння   перших правильних слів.

3.  Якомога  більше залучайте  дітей до ігор, розповідайте казки, розучуйте пісні, загадки, скоромовки, вірші.

4.  НІ В ЯКОМУ РАЗІ не повторюйте неправильну вимову дитини! Пам'ятайте, що малюкові потрібно чути лише правильну мову!

5.  Не позбавляйте дитину спілкування з однолітками та старшими дітьми.

6.  Не закидайте дитину великою кількістю іграшок. Привчайте бе­режливо ставитись до іграшок, книжок, картинок.

7.  Заохочуйте словесну творчість дітей! Спонукайте їх до склада­ння лічилок, чистомовок, загадок, віршів.

8.  Уважно ставтесь до запитань вашої дитини! Ваша відповідь повинна бути чіткою, доступною, зрозумілою малюкові   СПОНУКАЙТЕ ДИТИНУ ДО ЗАПИТАНЬ!

9.  Кожне незрозуміле слово поясніть дитині. Привчайте дітей до вживання слів відповідно   літературної норми!

10.  Не забувайте доречно вживати прислів'я, приказки, загадки!

11.  СВОЄЧАСНО ВИПРАВЛЯЙТЕ  МОВУ ДИТИНИ! Вчасно звер­тайтесь до  логопеда!

12.  Не втручайтесь в дитячі розповіді, спочатку вислухайте дитину, а потім виправте помилку.

Шановні батьки!

  Якщо вас турбує мовлення вашої дитини, будьте готові до наступних питань, які ви .можете почути від логопеда:

1. Як відбувалась вагітність і пологи, чи не супроводжувались вони ускладненнями.

2. Як відбувався фізичний розвиток дитини у перший рік життя.

3. Як розвивалось мовлення дитини (гуління, лепет, перші слова, фрази).

4. Чи не перенесла дитина якесь захворювання, травму.

5. Якими були умови її виховання, чи не спостерігались порушення мовлення у людей з близького оточення дитини, двомовність в сім’ї. 

6. Що турбує батьків відносно мовлення дитини.

7. Чи усвідомлює дитина свою мовленнєву ваду і як реагує на неї.

8. Чи зверталися раніше батьки до логопеда і, якщо так, то коли, якими були результати.

Правила мовлення

1. Під час розмови завжди дивись в обличчя співрозмовника, це допоможе тобі говорити сміливо і впевнено.

2. Пам'ятай, що завжди і скрізь потрібно говорити спокійно, плавно, повільно.

З. Не поспішай з відповіддю! Спочатку про себе вимови відпо­відь.

4. Говори голосно ,чітко, виразно!

5. Говори на видиху. Повітря використовуй ,в основному, на го­лосні звуки.

6. Короткі речення , які складаються з 3-4 слів, вимовляй на од­ному видиху.

7. Чітко дотримуйся пауз між реченнями.

8. Довгі речення діли на відрізки( 3-4 слова) ,між якими витри­муй паузи і роби новий вдих.

9. Голосні звуки вимовляй голосно, не натискай на приголосні. Вимовляй приголосні легко, без напруги.

Правила мовлення

1. Коли говориш, дивись в очі співрозмовника. Це дозволяє подо­лати збентеження.

2. Слідкуй, щоб під час мовлення не було емоційного напруження.

3. Перш ніж почати говорити, подумай, про що ти хочеш сказати.

4. Перед мовленням зроби ВДИХ, потім починай говорити ПЛАВНО на  ВИДИХУ.

5. Повітря витрачай в основному на голосні звуки. Виділяй наголо­шені   голосні.

6. Чітко вимовляй всі голосні звуки.

7. Сурово дотримуйся ПАУЗ між реченнями.

8. Довгі речення поділяй на смислові частини по 3-4 СЛОВА; між ними ПАУЗА - і НОВИЙ ВДИХ!

9. Всі слова в реченні вимовляй ЗЛИТО, як одне довге слово.

10. Говори ЧІТКО, ГОЛОСНО, ВИРАЗНО, СПОКІЙНО, ПЛАВНО!

11. ЩОДЕННО проводь мовленнєву ЗАРЯДКУ:

- вправи на розслаблення;
- дихальні вправи;
- артикуляційні вправи;
- голосові вправи;
- рахунок.

12.Якщо хочеш досягти успіху, то вір у свої сили та працюй над мовленням АКТИВНО і СИСТЕМАТИЧНО!

Вікові характеристики мовленнєвого розвитку

Перший рік життя.

1-2 міс. Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає “комплекс пожвавлення”. З 3-4 міс. повертається на голос дорослго. З 3-6 міс. з’являється гуління, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків. Подовжуються ланцюжки звуків та з’являються сполучення губних звуків з голосними (па, ба, ма). Відбувається перехід до наступного етапу – лепету, який є дуже важливим в розвитку малюка. В період лепету (6-8 міс.) окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності. Відбувається повторне промовляння складів (ба-ба-ба, ма-ма-ма). Спочатку дитина повторює звуки, а пізніше вона починає наслідувати звукам дорослого. Одночасно з лепетом малюк починає проявляти емоційні скрикування, проявляти радість або невдоволення. Промовляючи гучні звуки дитина намагається привернути до себе увагу або виявляє спротив, коли їй щось не подобається. В цей час з’являється здатність до наслідування. Малюк вже може наслідувати дії, наприклад: махати ручкою на прощання, плескати в долоні. В період 6-12 міс. лепет складається з 4-5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. У деяких дітей в цьому віз’являються перші слова.

Другий рік життя.

Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети , вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки. Впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім’я. Дитина вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти, або не може одягнутися. Фрази з двох-трьох слів – є найчастішими висловлюваннями малюка в цьому віці. На цьому етапі фраза є простою та граматично не оформленою.

Третій рік життя.

Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.

Четвертий рік життя.

Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання – просте поширене речення “Ми з мамою ходили в магазин за хлібом”, “Я люблю грати великою машиною”. Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова.

П'ятий рік життя.

Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц), починають вимовляти шиплячі звуки (ш, ж, ч), але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка – “сапка”, жовтий – “зовтий”). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак – “йак”, риба – “либа”, пиріг – “пиліг”).

Шостий рік життя.

До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.